• ↓
  • ↑
  • ⇑
 
01:43 

лол

03:18 

Forever can be...

...something to believe in

- Кенсу, зачем ты ведешь дневник? - хмурился Чондэ одним знойным утром.
Группа уже полтора часа ждала, пока домонтируют сцену, можно было прорепетировать и уехать в отель. Сморенные жарой, они сидели кто где, пытаясь укрыться в рваных обрывках прохладных теней.
- Я излагаю свои мысли, - как всегда серьезно ответил Кенсу, - я пишу, чтобы я в свои 21 помнил, о чем думал, мечтал и чего боялся я в шестнадцать.
- Это как-то сложно, - хохотнул Чондэ, усаживаясь рядом и пытаясь пристроить голову на плече Дио.
Пауза. Вдалеке слышны звуки проезжающих машин. Душно и пахнет бетоном.
- Легче, чем постоянно фальшиво улыбаться, когда... - шепчет Кенсу, глядя на небо.
Чондэ почему-то пусто, чуть стыдно и холодно.
Это "когда" сотнями разных окончаний режет его, ведь ни одно из них не вызывает улыбки.

And this is one of those times
For those you left behind.


@темы: недоречне, кілька слів про, екзо

02:46 

шось

Шось довго-довго думала, чи писати щось, чи ні.
Таки писати хД є просто уривки думок, які не хочеться забувати, але не під силу думати.
Тому краще раз собі написати, витрясти з себе те, що зайве і йти далі.
Плюс, цікаво, може через деякий час все це суттєво зміниться.
далі багато тексту про те, що, чому і як я не/люблю


@темы: кілька слів про, недоречне, шаблонні думки, я, над-я і воно

14:47 

///

насправді, я обожнюю кавери на різні пісні. Справа в тому, що в оригіналі автор передає якісь свої почуття, своє бачення і розуміння, а той, хто "кавиряє" (лол, як мені подобається це слово), вносить відголоски свого, змінюючи музику (бажано б ще вставити щось про "тональність" або "темп", але я взагалі в тому не розбираюсь хД), ставлячи інші логічні акценти у фразах.
наприклад:

і

по суті, ні мелодія (в грубшому розумінні), ні слова не змінились, але атмосфера пісні, та і смислове наповнення - різні.
Лол. Те саме і в кіноіндустрії, коли перезнімаються старі кінострічки, а нові мають зовсім інші акценти, змістову нагрузку і лейтмотив. (хоча історія та сама).
Нове - не значить краще чи гірше. Просто потреби глядачів міняються, так само як і світогляд режисерів і можливості створення спецефектів.
Ще кілька прикладів на кавери.







Чесно кажучи, в окремих випадках, особисто мені кавери подобаються більше.

@темы: я, над-я і воно, шаблонні думки, недоречне, кілька слів про, зачепило

01:26 

///

- А эта пустошь?
- Пустошь? - переспросил шут. - Пустошь осталось пустошью. Как-то сама собой появилась новая дорога. Никому не хотелось тревожить кости павших воинов. Их, если честно, большей частью даже не похоронили. Не до этого было людям - надо было страну после войны восстанавливать. Шли годы, и про отряд Харьгана потихоньку стали забывать. Слишком много других проблем было. Неназываемый, например, появился, или еще что-нибудь. А кости они кости и есть. Земля сама заберет. Дорога потихоньку приходила в запустение, по ней никто не ездил. Только пастухи перегоняли стада. Землица-то тут ого-го какая жирная, и трава соответственно высокая. Осталось только название - Харьганова пустошь, да и то со временем забыли, откуда оно пошло. Теперь только старики помнят о подвиге людей. Маленькая война на просторах большого мира. Маленькая драма и маленькая смерть. Сколько их было? Сколько их еще будет? Скольких героев незаслуженно забудут поколения и скольких негероев будут помнить, хотя они этого не заслужили?
Над костром повисла гнетущая тишина. Каждый думал о тех людях, что грудью встали перед кривыми ятаганами орков, но не отступили.
- Гномы никогда бы не забыли героев!
- И карлики!
Я почувствовал стыд за свою расу. Наверное, впервые в жизни мне было стыдно за людей, забывших такую жертву...
- Пошли, Горлопан, - крякнул Фонарщик, поднимаясь с земли. - Нам с тобой сегодня первыми заступать на дежурство.
Все постепенно укладывались спать, лишь одинокая фигурка шута так и осталась сидеть возле огня, наблюдая за пляской маленького костерка....

(с) А. Пехов, Крадущийся в тени

@темы: зачепило, цитати

13:36 

February void

Коли пустоту в мізках гарно доповнює пустота ззовні.


@темы: я, над-я і воно

23:20 

Консонанс (для Сакури)

... и не важно, что Сехун больше любит инди-рок и (теперь, когда он повзрослел, ему даже чуть стыдно)Джастина Бибера, а Лухан предпочитает старый джаз и заунывные (как говорит Чонин) мотивы японской энка. Не важно, что Сехун выше Лухана на добрую голову, хоть и младше на четыре года, что они разных национальностей. Что их взгляды на политику, искусство и даже религиозные предпочтения не совпадают.
Это не имеет абсолютно никакого значения.
Ведь Се постоянно хмурится, если "одного мелкого китайского Олень-хена" нет рядом.
А Лу теребит мобильный, каждых пять минут смотря на дисплей в ожидании смс.
А когда они вместе, то даже говорить не обязательно, ведь в присутствии друг друга правильно.. Так, как должно быть.
Они не перестают быть собой, не идут на уступки, коря друг друга за неприятие, нет. Просто желтый и синий равно зеленому.
А, несмотря на все различия, что хен, что макне очень любят этот цвет.

@темы: кілька слів про

17:43 

Cornerstone

... І настає момент, коли ти розумієш - все, Рубікон пройдено, назад дороги нема. Пан, чи пропав. Те, про що ти не можеш говорити і не можеш мовчати розпирає зсередини, виштовхує легені назовні, брутально, скрізь ребра. Нищить і нівечить.
(давай, чувак, що ж ти мнешся, як якась ванільна малолєтка)
В скронях б"ється набатом - кажи, кажи, кажи, кажи-кажи-кажи. перед очима двоїться, троїться, міріади реальностей і можливих наслідків спалахують і гаснуть, залишаючи за собою неохоту і сумніви.
Але:
- Ну, слухай, якщо це щось несерйозне, давай після виступу? В нас часу нема, ну взагалі.
І часу зволікати більш нема. (вдихнути неймовірно важко, бо на видосі доведеться напружити голосові зв"язки і видихнути слова, що вже півроку ріжуть внутрощі)
Раптом цікаво - а справді, скільки верблюдів можуть пролізти через вушко голки. І ти зосереджуєшся на цьому безглуздому питанні, абстрагуючись від того, шо:
- Чунмьон-хьон, ти мені подобаєшся.


І гора з плеч.

@темы: кілька слів про

01:22 

xD пробило =)

був період, коли на роботі мені було скучно і я читала багато бульварної беллетристики - любовних романів себто. Насправді - класна це штука, для підняття і настро, і ЧСВ хД
так от, шось мені згадались основні особливості головного героя (він же Альфа-самєєц хД) і героїні.
На думку абсолютної більшості сучасних авторів (на основі прочитаних мною лр на саміздаті), ідеальний хлопець - це:
- гарне лице і тіло
- багаті батьки
- потреблядське (русизм, знаю) відношення до протилежної статі
- крутий байк\машина
- псевдосарказм і взагалі вираження симпатій на рівні дитячого садку (посмикати за косички, обізвати, віддати улюблену машинку, яка дівчинці взагалі не здалась хД)
- просто фантастичні сексуальні аппетити
- погані відносини з багатими батьками
- якщо є якась душевна травма - то він взагалі БОГ хД

На відміну від хлопця, дівчина зазвичай:
- не красуня, але все на місці і оце все чіпляє набагато більше.
- наявність красивішої подруги із стервозним характером
- багатий внутрішній світ, який виражається в тому, що "я тебе хочу, але я вся така принципова, що ти про це довго не взнаєш"
- матеріальна бідність (в порівнянні з альфа-самцом, звичайно
- душевні метання між оцим-багатим-красивим-але-казановою і отим-не-менш-багатим-і-далі-по-тексту
- наявність домашніх улюбленців (зазвичай кота з дуууже оригінальним іменем на зразок Амфетамін, Телепузик або Іван Грозний)
- наявність дужевної травми робить її взагалі ідеальною.

в 50% випадків, багаті "Буратіно" на бідну дєфачку спорять, вона про це взнає (після того, як переспить, перепрошую, закохається в хлопця) і йде ше сторінок 50 сльоз і заяв "всі-вони-козли"

в 25% - вона, середньостатична Ізабелла з містечка Маленькі Козюки, просто вражає головного героя своїм внутрішнім всітом (не скаче до нього в постіль).

ше в 20% - вони просто гризуться одне з одним, поки не напються і не пересплять, ще раз перепрошую, не зрозуміють, що це любов.

5% останніх - це щось більш-менш цікаве і сприятливе до читання.



висновок, Ізабеллою бути класно. Висновок №2 - любов зла, полюбиш і табуретку, в якої є 8 кубєгів пресу і цілий букет венеричних хвороб (зате довгий список "перемог" на сексуальному фронті.


хДДД
сумно.



а, останнє - юні аффтари чомусь обожнюють "...". Практично всі Ізабелли не вміють думати сформованими реченнями, думки їх не закінчені (що вказує або на розумову відсталість, або на інфантильність типової Ізабелли.

16:10 

заграло

лікарі ні хрєна не шарять, шарять якісь грьобані цілительки, хоча нє, ті теж в небо плюють, бо знайомі афігенні експерти!
а нєєє, бля, інтернет, от хто все рішає.

15:35 

Give me hope

Наткнулась на вирізки-переклади з міжнародного проекту "Дай мені надію". Насправді, ця штука підняла мій рівень любові до людей (хоч до філантропа мені далеко хД) на кілька рівнів.
Різні-різні маленькі і великі життєві ситуації, трагічні і кумедні, дивлячись (приймаючи участь в яких) на які, ти розумієш, що не все так погано.
І це, справді, мейд май дей =).
www.givesmehope.com - сайт з цими історіями =)

And when you look long into an abyss, the abyss also looks into you.

главная